— Ми твердо стали на шлях європейської та євроатлантичної інтеграції. Провідні зорі, які світять нам у дорозі — це зірки прапора ЄС. А компас України намальований на емблемі НАТО, — каже президент 52-річний Петро Порошенко на зустрічі Ялтинської європейської стратегії YES 14 вересня у Києві.
Конференція тривала три дні. 15-й рік поспіль її організовує фонд Віктора Пінчука, зятя екс-президента Леоніда Кучми. Зібралися понад 600 політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських діячів. Зокрема, екс-президент Польщі Александр Кваснєвський, колишні прем’єр Великої Британії Тоні Блер і держсекретар США Кондоліза Райс. З українських політиків виступили колишня прем’єр Юлія Тимошенко й екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, також лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Відповідали на запитання британського журналіста Стівена Сакура. Гриценко і Вакарчук спілкувалися англійською, Тимошенко — за допомогою перекладача.
— Росію ми переграли. Вже понад рік діє Угода про асоціацію з Євросоюзом, — продовжує Порошенко. — Частка ЄС в експорті стрімко наближається до 50 відсотків. Це вагомий компенсатор тих втрат, які через війну, гібридну агресію, економічну блокаду та закриття ринків спричинила нам РФ. Днями очікується видача десятимільйонного українського біометричного паспорта. Як відповідь усім тим, хто намагався применшити значення безвізу. Закріплення курсу на НАТО в Конституції — не лише намір зайвий раз помахати рукою Москві — «до свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес». Це повідомленням нашим західним партнерам: «Ми обов’язково повернемося у велику родину європейських народів».
— У мене в руках Будапештський меморандум. Я проти того, щоб робити вигляд, ніби його не існує, — говорить наступного дня Юлія Тимошенко, 57 років.
У документі 1994 року США, Велика Британія і РФ гарантували Україні безпеку в обмін на без’ядерний статус. Пізніше до меморандуму приєдналися Франція й Китай.
— Нам потрібен мир, але не ціною капітуляції. Не треба пропонувати шляхи, які так чи інакше частини території роблять або напівукраїнськими, або навпаки інтегрованими в Україну, але абсолютно підлеглими країні-агресору. Цього не можна допустити. Найгірше, що може бути — відкладати питання Криму вбік, або повністю забувати про нього, або робити вигляд, що ми «напівзабули».
— Не бачу ніяких конкурентоспроможних опонентів, які були б здатні перемогти мене у другому виборів турі, — каже 60-річний Анатолій Гриценко.
— Україна має всі необхідні передумови, щоб стати лідером у центральній і східній Європі. Це буде Україна, де влада відповідальна, а люди їй довіряють. Із якої громадяни не тікають мільйонами, як зараз, а повертаються. Перший етап побудови такого гарного будинку — розчистити будівельний майданчик, звести фундамент. Де всі цікаві ідеї бачення майбутнього будуть реалізовані. На жаль, наша держава не є дорослою. Це ще дитячий вік. Дитина розбалувана, зіпсована. Вона сидить на голці корупції та безвідповідальності.
Необхідно провести перепис населення. Проаналізувати кадрові ресурси. Маємо стати країною з потужним аграрним сектором.
— Для будь-якого лідера, який очолить Україну, найважливіше — переконати співвітчизників, — говорить Святослав Вакарчук, 43 роки.
— Ми не повинні недооцінювати загрози. Але при цьому слід розуміти — ключ до розв’язання проблем знаходиться в Україні. Маємо реформувати країну так, щоб людям хотілося тут жити.
— Порошенко і Тимошенко були переконливі для свого виборця, — вважає політолог 40-річний Віктор Таран.
— Вони зосередяться на боротьбі за тих, хто не визначився — за кого голосувати. У подальшому звертатимуться насамперед до них. Петро Порошенко виступав, як кандидат у президенти, кампанія якого набирає обертів. Тимошенко — як людина, у якої найвищий рейтинг. Вона почувалася переможницею.
Гриценко теж хизувався, що йому немає конкурентів. Але якщо Юлія Володимирівна сказала це твердо, то Анатолій Степанович — невпевнено. Він був найменш переконливий.
Вакарчук, як і раніше, водночас сказав усе й нічого. Таке враження, що Святослав до кінця не визначився з походом у президенти. Скоріше орієнтується на парламентські вибори.