Лідери НАТО, Великої сімки та ЄС цілий день обговорювали місяць війни Росії проти України. Про що говорив Зеленський на кожному з трьох самітів і що йому відповіли у Брюсселі, — в репортажі Deutsche Welle.
Рівно за місяць після початку Росією повномасштабної війни проти України, в Брюсселі відбулися три саміти — НАТО, Великої сімки (G7) та Євросоюзу. «Не своїх» на такі зустрічі на найвищому рівні запрошують нечасто. Але президенту України Володимиру Зеленському дали можливість виступити на всіх трьох самітах 24 березня. Повноцінною ця участь не була — в уже звичній за місяць війни манері Зеленський включався хвилин на десять, робив свою заяву, після чого йшов займатися своїми справами. А дискусію продовжували без нього.
Зеленський просить НАТО про зброю «без обмежень»
Усі робочі засідання під час усіх самітів закриті для преси. Утім, Зеленський трохи відкрив завісу таємності, опублікувавши кожен зі своїх виступів цілком. І для кожної з трьох «аудиторій» Зеленський підібрав меседжі, які відповідають їхнім компетенціям.
Цього разу для НАТО президент України дещо змінив свій підхід. Він нагадав, що у перший же день війни попросив «допомогти закрити небо». Але цього разу окремо це прохання він не повторив. Натомість Зеленський зосередився на тому, щоб пояснити, чому Україні потрібна військова допомога «без обмежень».
«Україна ніколи не хотіла цієї війни. І не хоче воювати роками. Ми просто хочемо врятувати наших людей. Ми хочемо вижити!», — наголосив він. І для цього він попросив надати бойові літаки, танки, системи протиповітряної оборони, установки залпового вогню та протикорабельну зброю.
Країни НАТО і далі надаватимуть Україні зброю
У підсумку комюніке саміту Альянсу лише дуже сухо пообіцяло продовжувати надавати Україні «практичну підтримку» в її самообороні. Більше розповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції. За його словами, деякі держави Альянсу під час саміту зробили «конкретні пропозиції допомоги». Про яку зброю йдеться, він не сказав. Коли ж Столтенберга попросили дати чітку відповідь на прохання Зеленського, генсек сказав: «Що ми робимо? Ми постачаємо багато обладнання, і це наша відповідь».
Країни НАТО і справді надають Україні багато тисяч одиниць зброї. Утім, ця допомога майже цілковито обмежена протитанковими ракетними комплексами (ПТРК), переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК) та стрілецькою зброєю. Ці озброєння можуть надати лише обмежений захист проти російських ракетних і бомбових ударів, а також артилерійського вогню.
Чи нададуть країни НАТО Україні важкі озброєння?
У НАТО регулярно повторюють, що не збираються втручатися у війну. Й основні рішення саміту стосувалися укріплення оборони самого Альянсу. Зокрема у Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії розмістять бойові групи, подібні до тих, які вже перебувають у країнах Балтії та Польщі.
Журналісти запитували про прохання Зеленського конкретно в лідерів країн НАТО, наскільки далеко вони готові піти у справі підтримки України, що дає відсіч російській агресії. Адже зброя є в окремих країн, а не в Альянсу. Найбільш відвертим виявився президент Франції Еммануель Макрон. «Є межа — не стати учасником війни. З цією межею згодні всі союзники (за НАТО. — Ред.). Тому сьогодні ніхто не пішов на постачання нового обладнання, перш за все літаків або танків, бо це означало би стати учасником війни», — заявив він. За словами Макрона, у НАТО домовилися, що Україні будуть і далі допомагати — у тих самих межах, що і раніше.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) зробив іншу заяву, сказавши, що у питанні постачання зброї «у кожної країни є свої критерії, тут нема єдиного курсу». Від підтвердив продовження надання Україні ПТРК і ПЗРК. Але при цьому додав, що «всі» країни «щодня» перевіряють, чи не треба переглянути рішення про військову допомогу Києву, виходячи з розвитку подій.
А прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон так описав загальний настрій саміту НАТО: «Кожен хоче подбати про те, щоб у разі посилення Путіним агресії, ми могли робити ще більше, щоб захистити українців». Він пообіцяв працювати над тим, щоб надати Україні зброю «у тій якості та кількості», яких потребує Зеленський «для захисту його країни від агресивного сусіда».
Нові санкції за війну Росії проти України
Велика сімка займається передусім глобальними економічними проблемами. Тому її лідерів Зеленський просив про санкції — посилювати їх щотижня, поки «російський агресор» не зупиниться. Зокрема президент України закликав до повного ембарго на торгівлю з РФ і цілковитого блокування російських банків. Але перед тим Зеленський попередив — «чим довше не буде миру на українській землі, то менше продовольства з України отримає світовий ринок».
У комюніке саміту Великої сімки основну увагу приділили імплеменації уже запроваджених санкцій. А також тому, що треба перекрити всі можливості для Росії обійти обмеження. Це те, на чому наполягають члени G7 з континентальної Європи. Але у заяві є й новий елемент — президенти та прем’єри дали завдання своїм міністрам придивитися до транзакцій Центробанку Росії з золотом. Крім того, у комюніке наголошується готовність країн Великої сімки запровадити нові санкції, якщо це знадобиться. У день саміту про нові обмеження оголосили США, Великобританія та Японія.
Питання членства України в Євросоюзі
Звертаючись до лідерів ЄС, Зеленський основну увагу приділив перспективі членства для України. Але спершу він присоромив співрозмовників за те, що вони не запровадили превентивні санкції та не зупинили «Північний потік-2» раніше. «А тепер ми з вами готуємо членство України у Європейському Союзі. Нарешті. Ось тут я вас прошу: не спізніться. Будь ласка. Бо за цей місяць ви порівняли ці світи, і ви все бачите. Хто чого вартий. І що Україна має бути в ЄС уже найближчим часом», — сказав Зеленський і згадав окремо кожну з 27 країн Євросоюзу.
Дискусії лідерів ЄС щодо України тривали до 1:30 ночі. Оскільки саміт НАТО розпочався ще зранку, то пресконференцію залишили на другий день Європейської Ради, 25 березня. Водночас комюніке щодо України лідери ЄС таки ухвалили. Темі членства у ньому приділили увагу, підтвердивши рішення саміту у Версалі та ще раз попросивши Єврокомісію підготувати висновок щодо цього питання.