В останній день старого року, у строгій відповідності до календарного плану проведення виборів президента України 2019 року, почалася реєстрація претендентів на булаву.
І якщо важковаговики відклали візит до Центрвиборчкому до завершення свят, тоїхня «підтанцьовка» вже почала змагання за те, хто гучніше заявить про себе зі старту і зможе вигідно продати свою реальну чи вдавану популярність.
Першим у позицію «на старт» став колишній міністр екології та природних ресурсів України Ігор Шевченко, який тупцяв на порозі ЦВК вже о 9.00 31 грудня.
На вибори він іде як самовисуванець. Хоча планував балотуватися від партії «Сила Людей», брав участь у партійних праймеріз. Та за кілька тижнів до початку кампанії виборчий комітет партії зняв Шевченка з переліку потенційних кандидатів від цієї політсили. «…грубо не дотримуючись принципу рівності та конкуренції, учасник президентських праймеріз Ігор Шевченко без погодження з національним виборчим штабом масово використовує зовнішню рекламу (білборди), чим навмисно та свідомо створює нерівні умови для інших претендентів», — зазначили у партії.
Справді, Ігор Шевченко одним з перших почав свою рекламну кампанію: його білборди давно з’явилися на вулицях українських міст. Та й 2,5 млн грн для внесення застави кандидат знайшов. Каже, що це його особисті гроші з продажу нерухомості, відображені в декларації претендента. Кампанію збирається вести на свої, але звертається до бізнесу по підтримку.
Зауважимо, Ігор Шевченко – постать, за якою тягнеться шлейф сумнівних історій. Був міністром екології в уряді Арсенія Яценюка у 2014-2015 роках. Звільнений зі скандалом під супровід звинувачень у лобіюванні корупції та інтересів тодішнього впливового народного депутата Олександра Онищенка, який начебто допоміг йому отримати цю посаду (зараз Онищенко переховуєтьсявід українських правоохоронцівза кордоном). Приводом для відставки стала і заява лідера Радикальної партії Олега Ляшка про те, що Шевченко повертався з Ніцци літаком Онищенка. 2015 року Ігор Шевченко став другим на виборах мера Білгорода-Дністровського (Одеська область). Створив Меритократичну партію, до якої, втім, швидко втратив інтерес.
Цікавий нюанс: після реєстрації першого кандидата президентські вибори-2019 стануть унікальними вже у тому сенсі, що вперше в новітній історії України участь у них братимуть однофамільці. Інший Шевченко – Олександр, народний депутат, номінальний власник курорту «Буковель», підприємства з ремонту доріг та інших бізнесів, переможець кастингу партії «УКРОП» – документи до ЦВК ще не подав. Стежитимемо за протистоянням двох Шевченків і сподіватимемося, що третій їхній однофамілець, який, на відміну від перших двох, справді популярний серед українців, остаточно віддав перевагу футболу перед політикою. Пам’ятаємо його невдалий похід у політичну діяльність, коли 1998 року Андрій Шевченко вступив до СДПУ(О). На виборах до Верховної Ради 2012 року внесок Шевченка як другого номера списку партії Наталії Королевської «Україна – Вперед!» склав 10 млнгрн у виборчий фонд політсили. Та головне завдання його ім’я не виконало: протягти цю партію до парламенту не вдалося (її результатом стали 1,58% голосів).
Але найголовнішим обговорюваним персонажем сьогодні є лідер «Студії Квартал 95» Володимир Зеленський, який вирішив спробуватисвого щастя в політиці. Як і личить лицедієві, почав із спектаклю, завданням якого булозмусити виборця говорити про нього. У новорічну ніч в прямому ефірі телеканалу «1+1» в перерві між частинами його шоу «Вечірній квартал» Зеленський заявив, що балотуватиметься в президенти України. Його виступ транслювавсяз 23.55 і посунув на кілька хвилин новорічне привітання чинного глави держави. Це викликало хвилю обурення частини суспільства: Зеленського в соцмережах звинуватили в приниженні статусу президента як символу держави.
Та для стилю заяв майбутнього кандидата це не дивина: виступаючи в латвійській Юрмалі у липні 2016-го,Зеленський порівняв Україну з актрисою порнофільмів. Українським глядачам це відео показали після великої паузи. А під час програмного відеоінтерв’ю Дмитру Гордону лідер «Студії Квартал 95» фактично заявив про готовність досягнути миру на Донбасі ціною переговорів з Володимиром Путіним. Щодо решти ж важливих для перспектив нашої країни питань він висловився в стилі «за все хороше проти всього поганого».
У відповідь на звинувачення у свідомому приниженні інституту президента керівництво «1+1» нагадало, що канал є комерційним і може транслювати те, що захочуть його власники. А господарем цього телеканалу, як відомо, називають олігарха Ігоря Коломойського.
Тінь саме цієї впливової постаті бачать спостерігачі за фігурою Зеленського. І це багатьох непокоїть. Адже суспільство досі не знає імен осіб, які входять до найближчого політичного оточення актора, як і тих, хто працюватиме на цього кандидата в регіонах. Не варто забувати, що до цього Зеленський анонсував похід в політику партії «Слуга народу». І схоже в першу чергу під неї він збирає команду — подати заявку може будь-хто, просто заповнивши форму на відповідному сайті, який не важко знайти на сторінках Зеленського в соцмережах.
Тим часом,за даними більшості соціологічних опитувань,Зеленський має шанс увійти в трійку-четвірку «призерів» президентських перегонів. А у жовтні цього року – розраховувати на потрапляння його партії «Слуга народу» до наступної Верховної Ради. Яких «котів у мішку» приведе в політику Зеленський під прикриттям свого високого рейтингу – ми так і не знаємо.
Запрошення до штабу «людей, які не були в політиці» — трюк не новий. Саме на це орієнтується кандидат і ті, хто у нього вірить. Як мінімум тому, що саме таку політику проводив Зеленський — Голобородько в серіалі «Слуга народу» про шкільного вчителя, який стає президентом. У його команду увійшли незаплямовані друзі, а він народу нічого не обіцяв перед виборами, бо спочатку «їх треба виграти, а вже потім діяти», а не «обіцяти і не виконувати». От тільки в серіалі у перші шість місяців президентства чесного і непідкупного Голобородька Україну накриває криза. Чому ми раптом говоримо про серіал? А тому що дивним чином похід Зеленського в політику співпав з успіхом цієї політичної картини. Маленький українець любить мріяти про знищення старих еліт і прихід до влади нової людини. А тут йому ще й показали, яким може бути президентство Голоборолька-Зеленського. Ще й новий сезон «Слуги народу» обіцяють у березні — в акурат до виборів.
Мантри про «нові обличчя» країна пам’ятає ще з часів парламентських виборів-2002, де балотувалася «Команда озимого покоління». І кожен раз більшість «нових» виявляються відомими чи позабутими старими обличчями.
Тим часом анонімний штаб керівника «Кварталу 95» в режимі нон-стоп розганяє новий скандал: з реєстрацією прихильників на його сайті «Слуга народу», який начебто «ліг» через надзвичайну кількість бажаючих. І тут же відновив роботу… З огляду на креативність авторів «Кварталу», резонансних новин від них варто чекати й надалі.
Отже,зі старту кампанії почалася клоунада. У кого не вистачає гумору чи здібностей – той намагається просто створювати скандали. Як це спробував зробити вже 1 січня нардеп і лідер партії «За життя» Вадим Рабінович, який разом з колишнім чільним опоблоківцем Юрієм Бойком і під патронатом Віктора Медведчука заснували «Опозиційну платформу – За життя». Вихідний йому зіпсувало рішення українського Центрвиборчкомуз 31 грудня закрити 5 виборчих дільниць на Росії. «Це частина майбутніх маніпуляцій на виборах», — підозрює Рабінович, через свою сторінку у «Фейсбуці», пообіцявши піти на ЦВК судом.
Ще більш несмішним став «жарт» від Анатолія Гриценка чи його штабу. Новорічної ночі колишній міністр оборони вітав українців у ефірі телеканалу «Наш», який пов’язують з відверто проросійським екс-регіоналом, нині позафракційним, колишнім головою політради партії «За життя», попереднім власником телеканалу NewsOne Євгеном Мураєвим. На підставі аналізу структури власності каналу «Наш» експерти вказують на його зв’язки з Росією. Чи потрібні такі асоціації Гриценкові, який позиціонує себе як патріот? Вочевидь це прокол його виборчого штабу. Чи у них таке почуття гумору?
«Я правда відмовляюся розуміти причини, які змушують людей, які вважають себе нормальними, ходити на цей теле-зашквар, — обурюється на своїй сторінці у Фейсбук журналіст Богдан Буткевич. – Не дивуйтесь потім, що в наступному парламенті ви будете сидіти поруч з мураєвим та медведчуком» (правопис оригіналу збережено – Ред.).
До речі, Мураєв потрапив під «свіжі» санкції Кремля. А Гриценко – ні. Може, поява на мураєвському телеканалі продиктована ревністю і бажанням теж увійти до санкційного списку?
Якщо таке дозволяє собі Гриценко, то чи варто дивуватися з рекламного ролика»Опозиційної платформи – За життя» Бойка-Рабіновича, на якому зааретушували прапор України на куполі парламенту (відео транслював телеканал «Інтер»).
Отож, поки що більшість кандидатів є сірою масою для виборців і прагнуть вирізнитися із загальника епатажем – так, як вони його розуміють. Поки найбільш помітно виходить у команди Зеленського. Технологи останнього почали обережно «кусати» чинного гаранта, висміюючи в соцмережах обурення його прихильників з приводу новорічного ефіру. Не кажучи вже про новорічний «Квартал», на якому Порошенка зображували алкоголіком. Та об’єкт атаки обрано неправильно: електорат натхненника «Кварталу 95» перетинається з виборцями Юлії Тимошенко. Зеленський може відібрати у ЮВТ міських шанувальників «зради» і латентних любителів совка. Обидві ці категорії – аж ніяк не виборці Порошенка. Тому слід чекати атак і на штаб лідерки «Батьківщини». Юлія Володимирівна, до речі, поки відійшла в тінь, вивчаючи нову ситуацію.
Та й загалом поки не варто надміру серйозно реагувати на заяву Зеленського. Сказати – ще не значить зробити. Сталого електорального ядра у «кварталівця» немає, як відсутня і стабільна ідеологічна платформа, до чого вже привертав увагу Depo.ua. Нехай він заговорить про справді суттєве для країни – от тоді й посміємося чи навпаки. А поки – це всього лише шоу. Від якого гірше може стати Олегу Ляшку — відомому шоумену нинішньої Верховної Ради та політикуму в цілому.
Учасників якого більшає – їх кількість може виявитися рекордною за всі роки незалежності. Вчора, 3 січня, до кандидатів у президенти офіційно долучився, здавши документи в ЦВК,епатажний народний депутат з фракції «Блок Петра Порошенка», лідер Соціал-демократичної партії Сергій Каплін.
