Залякати українців кадирівцями, як росіян, у Путіна і його генерала не вийшло.
Вся сутність Кадирова — у одному фото, де він нібито молиться на заправці в Україні, та таких у нас немає – це російський бренд. А вся сутність його найманців — у відео, де ті “ведуть бій” з пустим будинком. Пише ТСН
У військово-політичній «пісочниці» — Москва, Мінськ, Грозний — зріє великий переполох. Все тому, що у диктатора Лукашенка — велика образа. Поки той вимолював у свого шефа полковницькі погони, полковнік Путін таки дав погони — своєму іншому ручному диктатору, тепер той генерал-лейтенант.
Важливе уточнення, що чеченці і кадирівці – це не одне і теж. Чимало уродженців Ічкерії — боронять Україну пліч-о-пліч з нашими бійцями. А от чимало «кадирівця» уже на українському чорноземі. Як серед тих, хто був у статусі «гарматного м’яса». Так і серед військово-політичної еліти, котрих свіжоспечений генерал Кадиров називав своїми братами.
Приміром, як от генерал — Магомед Тушаєв. Оспіваний державною пропагандою, бо має «Мерседес», коні та медалі. Пишався орденом Кадирова, який отриманий за те, що, схоже, просто народився, бо святкував його 23 лютого. А 26 лютого — помер наглою смертю десь в районі гостомельського аеропорту. Тоді ж «приклад» зі свого командира Тушаєва взяли кілька сотень його солдат.
Той самий 141 моторозиваний полк, яким командував ліквідований Тушаєв і є майже вся ручна армія Кадирова, або, простими словами, його особиста охорона.
У відкритих джерелах не так багато інформації про кількість особового складу і техніки. Та з того, що доступно — йдеться про, десь, 1200 солдат 141 полку. Який офіційно входить навіть не до російської армії, а до національної гвардії РФ.
Всі решта “кадирівці”, які загубилися в Україні, або тільки хочуть тут повторити долю генерала Тушаєва — це, здебільшого, різного штибу найманці. Позбирані — хто звідки. Але, переважно, це поліцейські підрозділи, типу СОБРа й ОМОНУ. Тобто ті, хто реально вміють воювати хіба з цивільними людьми у мирний час, розганяючи мітинги і б’ючи беззбройних.
Вся армія Кадирова, що вторглася в Україну – одна велик містифікаця. Їх іменуються не інакше як Тік-Ток армія – так їх обізвали за нестримне позування у соцмережах. Де бородаті актори видають бажане — за дійсне.
Вся їхня війна — це грабіж будинків, утримання заручників психоневрологічного інтернату, розстріл мирних мешканців. Словом готові персонажі Гааги.
Врешті, росіяни для них такі ж цілі для стрільби. Чого вартий лиш один відомий епізод з середини березня. Після добрячої прочуханки від українських захисників, ті кадирівці, хто бігом дременули — дорогою ще й розстріляли взвод поранених російських солдат. Аби не панькатися з евакуацією.
Але хоч кадирівці почали закінчуватися, на цьому війна самого Кадирова не завершилася. Він окопався на своєму полі бою — це соцмережі та власна державна пропагадна. Та й тут почав програвати. Як у випадку з близьким до кадирова бойовиком Русланом Герємєєвим. Нещодавно той пафосно фільмував себе, нібито, десь у Маріуполі. А потім – виявилось , що перша ж зустріч з реальними українськими бійцями – відправила тік-токер бойовика Гєрємєєв в нокдаун.
Для підручного путінського диктатора з чеченської республіки — справжня війна не виходить далі за соцмережі і телевізор. І навіть туди — генерали часто посилають воювати не дужих бійців, а маленьких дітей…
Військові експерти та оглядачі стверджують — місія Кадирова — це не про реальні бойові дії, а про спробу Путіна повторити те, що він зробив з власним народом — залякати українців. Та провал і тут очевидний.
Бо, тим часом, генерал Кадиров і далі намагається атакувати нас у…. соцмережах. Як-от бомбить фоточками, які лайкає навіть вже вбитий генерал. Лишилось лиш Кадирову гарну фотку зробити. А гарні об’єктиви в українських бійців є.
